Успішний кейс системи БПД
Як пенсіонеру допомогли повернути самовільно захоплену сусідом землю
Пан Степан звернувся до Рокитнівського бюро правової допомоги, що на Рівненщині, і розповів, що його земельну ділянку самовільно використовує односелець. Але ця земля належить Степану, що підтверджує Державний акт на право власності на земельну ділянку.
За справу взявся фахівець бюро Ігор Богданець. Він з’ясував, що історія із захопленням ділянки тягнеться вже довго. За фактом самовільного зайняття земельної ділянки спеціалісти Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області провели перевірку дотримання вимог земельного законодавства і виявили, що односелець самовільно зайняв частину земельної ділянки площею 0,40 га. Порушника було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП – накладено штраф в розмірі 170 грн та розраховано розмір шкоди, заподіяної пану Степану внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки – 560,70 грн. Також односельцю було видано припис на усунення виявленого порушення.
«Цей припис не було виконано. На неодноразові звернення пана Степана «загарбник» не реагував і продовжував обробляти земельну ділянку для власних потреб», – розповів Ігор Богданець.
Юрист бюро правової допомоги підготував позовну заяву про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки. У заяві він просив зобов’язати порушника звільнити та привести до стану, придатного для використання за цільовим призначенням, земельну ділянку площею 0,40 га, яка належить пану Степану.
Рокитнівський районний суд Рівненської області позовну заяву задовольнив повністю, чим захистив право клієнта системи БПД на безперешкодне користування власною земельною ділянкою.
Успішний кейс системи БПД
Фермер не сплачує гроші за орендовану ділянку: як отримати свої гроші
Пані Тетяна звернулась до Токмацького бюро правової допомоги з проханням допомогти розірвати договір оренди земельної ділянки та стягнути з орендаря заборгованість з орендної плати.
Жінка розповіла, що уклала договори оренди землі з фермерським господарством, відповідно до яких вона передала в оренду дві земельні ділянки загальною площею 14 га. Орендар не виконував свої зобов’язання, порушував строки оплати – спочатку виплачував частинами, а згодом взагалі перестав регулярно платити.
«Законодавством України передбачено, що землекористувачі зобов’язані своєчасно сплачувати орендну плату. Усталена судова практика Верховного Суду свідчить, що систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо несплати орендної плати є вагомою підставою для розірвання такого договору», – пояснює фахівчиня Токмацького бюро правової допомоги Ірина Сердюк.
На момент звернення пані Тетяни до бюро фермер накопичив борг з орендної плати за два роки на загальну суму 11 тис. грн. Термін договорів оренди землі завершувався, і орендар всіляко уникав спілкування з жінкою.
Ірина Сердюк допомогла їй скласти та направити фермерському господарству лист-вимогу щодо сплати заборгованості за орендною платою та акт приймання-передачі землі. Акт приймання-передачі орендар підписав, що засвідчило повернення відповідних земельних ділянок пані Тетяні та припинення договірних правовідносин. Проте борг орендар не виплатив та не надав ніяких гарантій щодо виплати грошових коштів в майбутньому.
Центр правової допомоги для захисту інтересів пані Тетяни призначив адвокатку Віту Майсак, яка співпрацює з системою безоплатної правової допомоги. Готуючи позовну заяву, адвокатка додала до суми заборгованості з орендної плати розмір втрати від інфляції та три проценти річних за прострочення невиплаченої орендної плати. Адже нормами Цивільного Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області позовну заяву пані Тетяни задоволено в повному обсязі та постановлено стягнути з фермерського господарства на її користь 12 тис. грн.