Садиба Масюкових

Бобрик – старовинне козацьке поселення, яке виникло в першій половині 17 століття, коли цей край активно заселявся реєстровими козаками Речі Посполитої.  За часів Гетьманщини село відносилося до Гадяцькому полку як центр Бобрицької сотні.  Зі скасуванням української автономії, село увійшло в Гадяцький повіт Полтавської губернії і деякий час навіть було центром волості.  У 19 столітті Бобрик належав поміщикам Масюковим, при яких була побудована садиба і запущені суконна фабрика, винокурня, селітровий, цукровий заводи, а також один з кращих в губернії кінних заводів.  У 1923 році село кілька місяців існував Бобрицький район з адміністрацією в Бобрику.

У 1807 році ватажок повітового дворянства поміщик С.Масюков (так на російський лад трансформувалася прізвище першого власника села) побудував в Бобрику цегляний прямокутний одноповерховий будинок з центральною двоповерхової частиною і поздовжньої плануванням кімнат. Будинок є типовим зразком, побудованим в стилі раннього класицизму.

 Головний фасад будівлі прикрашають портики – винесений вперед і завершений трикутним фронтоном чотириколонний і шестиколонний з лоджіями на лінії стін.  У центральній частині парадного фасаду лоджія другого поверху переходить в балкон, який захищав в негоду екіпажі, які приїжджали в садибу і зупинялися між портиками.  Центральну частину паркового фасаду завершує ступінчастий фронтон великого шестиколонним портика з лоджіями.

Потім садибою на березі Псла володів син господаря колезький радник В.Масюков, який в 1847 році заснував в Бобрику суконну фабрику.