Бобрицький заклад загальної середньої освіти І-ІІ ст.
Історія Бобрицької школи - це частина історії села Бобрик, яка тісно пов’язана з родиною дворян Масюкових та історією всієї України.
В останній чверті ХІХ століття початкова школа існувала при церкві, де священник навчав хлопчиків Закону Божого, арифметики, читання, письма. У 1900 році Бобрик налічував 238 дворів, 1060 жителів.. У зв’язку зі значним ростом населення громадою обговорюється питання про будівництво школи. Жителі двох найбільших вулиць, Роменця і Геївки, наполягали на тому, щоб школа була побудована на межі саме цих двох вулиць. Але рішення було прийнято про будівництво у теперішньому центрі села, поблизу Вознесінської церкви.
Школа була побудована на кошти громади та матеріальної підтримки дворян Масюкових. Протягом всього часу існування школа і школярі відчували постійну допомогу місцевого поміщика та його дружини.
Отже, про Масюкових варто сказати окремо.
Село Бобрик з прилеглими землями було подароване веприцькому сотнику Федору Масюкову універсалом гетьмана Скоропадського: «…надаем ему село Бобрик сотне Веприкской положение имеющее..». Універсал датований 23 липня 1709 року. Так було відзначено участь сотника Ф.Масюка у обороні Веприцької фортеці під час шведської облоги 1708 року. З часом на бобрицьких землях Масюки розгорнули багатогалузеве господарство. Сама родина стала відомим дворянським родом. На жаль, в умовах існування українських земель в межах Російської імперії, прізвище Масюки довелось змінити на Масюкови. Семен Прокопович Масюков був обраний головою повітового дворянства , і це зумовило будівництво кам’яного будинку. Автор проекту невідомий, але є підстави вважати, що в його розробці приймав участь сам господар С.П. Масюков , в минулому військовий інженер-будівельник. Архітектурний стиль будівлі - російський класицизм. Приміщення цегляне, прямокутне, цетральна частина - двоповерхова. Головний і парковий фасади мають по шість колон доричного стилю. Вікна фасадів одноповерхових крил прикрашені трикутними і напівкруглими мандриками почергово. Структура будівлі має чіткий поділ на урочисту зону - І поверх та житлову – ІІ поверх, який має меншу висоту та площу.
Останні Масюкови, Костянтин Павлович і Юлія Василівна, жили в цьому будинку до своєї смерті (1915, 1916 рр) . Саме вони опікувались сільською школою, на Великдень і Різдво приносили подарунки учням, найчастіше - одяг. У будинку Масюкових часто жили сироти, перебуваючи на повному утриманні поміщика. Після смерті господарів будинок пустував недовго. З 1922 року тут почала працювати початкова школа.
Уже на початку 30-х років ХІХ століття школа стала семирічною. В роки німецької окупації школа працювала (директор Валевський), хоча далеко не всі діти її відвідували.
У вересні 1943 року село Бобрик було визволено Радянською армією. Від обстрілів дуже постраждала вулиця Роменець, поблизу якої розміщена школа. , але шкільне приміщення на диво вціліло. Перший поверх був відведений для класів, а на другому - жили вчителі.
У 1950 році школа стала середньою і була такою до 1961 року. Найбільше число учнів (350) було зафіксовано у 1953 році.
У 1990 році приміщення школи перейшло у комунальну власність. Із 1991 року школа має статус загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів.
Школу можна знайти за адресою с.Бобрик, вул. Лісова, 3